Тема. Колір і форма у створенні сценічних і літературних образів, шаржів,
карикатури
Мета: формувати асоціативно-образне мислення; учити створювати образ людини з
урахуванням її характерних рис, емоційного стану; розвивати чуттєво-емоційне
сприйняття, пізнавальну активність; уміння відчувати і бачити навколишній світ;
виховувати духовні та моральні цінності орієнтири у сфері образотворчого
мистецтва, потребу у творчості, активній життєвій позиції. Тип уроку:
комбінований.
Обладнання: для вчителя - зображення шаржу та карикатури видатних людей, кращі
малюнки учнів; для учнів; графічні матеріали, альбом.
Вузлики на пам'ять:
Карикатура (італ. caricatura, від сагісаге -
перевантажувати, перебільшувати) - навмисно спотворене, пародійне, підкреслено
смішне зображення особи чи події, як правило, графічне.
Карикатурист - художник, який створює карикатури.
Шарж (франц. charge, від, charger - перебільшений) - жартівлива чи сатирична манера
зображення кого -, чого-небудь, за якої зберігається зовнішня подібність, але виділено,
перебільшено найхарактерніші риси зображуваного.
Шаржувати - зображувати кого -, що-небудь у вигляді шаржу.
Хід уроку
I. Організація уваги учнів,
оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних
знань, умінь та навичок учнів. Опитування.
·
Які основні види
образотворчого мистецтва вам відомі?
·
Чим
характеризується такий вид образотворчого мистецтва, як графіка? (Його
основними зображувальними засобами є лінія, штрих та контрастні плями)
·
Чим
відрізняється цей вид образотворчого мистецтва від інших? (Лаконізмом,
особливою виразністю, символічністю зображення)
·
Які різновиди
графічного мистецтва ви знаєте? ( Плакат, гравюра, рисунок, станкова, книжкова,
журнально-газетна, промислова, мультиплікаційна графіка)
III. Мотивація навчальної
діяльності. Організація сприймання творів мистецтва.
Учні розглядають ряд малюнків із зображенням шаржу та
карикатури.
Запитання до учнів.
Чи знаєте ви, як називаються
ці сатиричні малюнки? Слово вчителя.
Так, ці малюнки називаються
карикатурами. Свою назву вони отримали від італійського слова «карікаре» що означає перевантажувати, перебільшувати.
Сьогодні ми також будемо
створювати сатиричні малюнки - шаржі та карикатури.
У шкільній стінгазеті є
відділ гумору. Як правило, він завжди привертає увагу читачів, особливо якщо в
ньому розташовані карикатури та дружні шаржі однокласників. Тому вміння та
навички, які ви отримаєте на цьому уроці образотворчого мистецтва, ви зможете
застосовувати при створенні шкільної стінгазети, а також при організації виставки
дружніх шаржів до Дня гумору.
IV. Вивчення нового
матеріалу Розповідь вчителя.
Сутність шаржу і карикатури
полягає в перебільшенні тієї чи іншої вади або характерної риси в зовнішності
людини чи в події, яка відбувається. Але між карикатурою та дружнім шаржем є
суттєва різниця. Якщо карикатура засуджує і бичує різноманітні вади, то шарж
лише показує смішні боки людини без глузування над нею.
Так, румунського художника-карикатуриста Тару Кукринікси зобразили майже без підборіддя, але
перебільшили розмір лоба та окулярів, а до рук йому дали перо, яким він протикає
папір. Кукринікси створили образ типового карикатуриста, що проникливо
вдивляється у вади життя та гостро відображує їх засобами графічного мистецтва.
Незвичайно яскрава мова
карикатури допомагає часом викрити у лаконічній образотворчій формі
різноманітні негативні явища.
Розглянемо карикатуру «В
перший день практики», де образно
передана тема неправильного виховання і навчання студентів деяких
сільськогосподарських інститутів. На малюнку зображена студентка, яка вперше
потрапила до села.
Дивує спостережливість,
гострота та життєвість, з якою зображує художник Л. Сойфертіс буденні явища,
повз які люди проходять, часто не помічаючи їх. У його карикатурі «Концерт для
голосу з оркестром» є несподіваність конкретизації сюжету в зображенні, свого
роду «гра розуму», яка змушує глядача багато разів
повертатися до порівняння назви малюнка із зображенням і отримувати насолоду
від дотепного рішення, запропонованого художником. Він показав скуйовдженого
диригента у захваті своєю владою над музикою і співачку, втілення жіночності та
чарівності, які приймають дань захоплення від публіки.
Треба мати рідкісний талант,
щоб у повсякденному побачити хвилюючі явища і скупими зображувальними засобами
донести їх до широкого глядача. («У музеї», «Піаніст» та інше ).
Робота над карикатурою потребує
вміння не тільки виявляти негативні боки життя, але насамперед малювати з
натури та за пам'яттю. Тільки на основі цих попередніх замальовок, нарисів
можливо створити карикатури, шаржі, зображаючи у формі гротеску найбільш
характерні смішні риси людей чи тварин. Зрозуміло, тут потрібна і творча
вигадка, і дотепність, і винахідливість.
V. Практична діяльність
учнів
Учні виконують шарж або
карикатуру на основі малювання з натури чи за уявою, з виявленням характерних
рис обличчя, постаті людини. (Учитель паралельно виконує педагогічний малюнок
на дошці.)
VI. Завершення уроку.
Учитель підводить підсумки:
організовує виставку учнівських робіт, розподіляючи їх на шаржі та карикатури (учні
пояснюють, які засоби застосували при створенні образу і в чому різниця між
шаржем і карикатурою); аналізує характерні помилки в роботах; дає загальну
оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.
Немає коментарів:
Дописати коментар